Історія про КрокоЛєва і Сонечко!

Історія про КрокоЛєва і Сонечко!

Є така країна — КрокоЛандія! Де саме вона є, ніхто точно й не знає. З однієї сторони її зовсім нема ніде, а з другої — вона є всюди, тільки не всі її можуть побачити. КрокоЛандія — це саме прекрасне місце на світі! Там живуть прекрасні, цікаві створіннячка. Для прикладу, там живе КрокоПуз, КрокоТюк, КрокоЛін, звичайно ж, КрокоЛєв і багато інших КрокоСтворінь.

Всі вони жили і раділи кожному дню і кожній події, яка у них там траплялась. Ціллю кожного КрокоСтворіннячка було знайти свою половинку — своє Сонечко, яке було створено лише для нього одного. І тому, життя в КрокоЛандії було в постійному русі. Всі КрокоСтворіннячки і Сонечки постійно бігали і шукали свою пару. Адже тільки із своєю парою вони могли досягти цілі в цьому житті — Гармонії. І тоді, разом із Гармонією у них могли з’явитись КрокоПузіки, або Зірочки, які колись ставали або КрокоСтворіннячками, або Сонечками.

Створення Гармонії — це ціль життя кожного Створння в КрокоЛандії. Але не всі це розуміють. Деякі крокостворіннячка тикаються, метушаться, щось роблять, якось живуть собі в країні і не розуміють, навіщо вони це роблять і для чого. А деякі знають, що вони хочуть. І вони шукають свої половинки. Коли вони знаходять саме свою половинку — не схожу, не подібну — а Свою!, тоді утворюється не просто Гармонія, а Велика Гармонія! Створення Великої Гармонії — це найвище, найбільше і навеличніше, що можна створити в цій Країні! Велику Гармонію можуть створити лише ті крокостворіннячка, які не витрачали свої зусилля даремно, а берегли їх для своїх половинок! Лише ті крокостворіннячка, які без ввагань можуть віддати своє життя за свої половинки! Лише ті крокостворіннячка, які живуть лише заради своїх Єдиних Половинок! КрокоПузіки і Зірочки, що з’являються у Великій Гармонії — це самі щасливі створіння в КрокоЛандії! Вони сильні, вони веселі, розумні і гарні!

Буває, що й Велика Гармонія розпадається. Тоді… Тоді всяке буває! Ті Половинки, що віддали всього себе в Гармонію, не здатні далі існувати — вони пропадають. А ті, хто трошки віддавав себе, ті можуть далі жити і навіть, утворювати нові Гармонії. Але, Великої Гармонії вони вже ніколи не зможуть створити. Коли руйнується Велика Гармонія — це відчуває вся КрокоЛандія. Всі навколо помічають таку втрату. Більшість крокостворіннячок завжди тягнуться до кращого і намагаються створити такі, або кращі Великі Гармонії, які вони тільки бачили! І коли пропадають орієнтири, їхня Мета втрачає свою привабливість і цінність. КрокоЛандія стає менш яскравою.

В КрокоЛандії завжди кожен мав свою! пару. Складність була лише в тім, щоб знайти свою пару — половинку. Знайти свою половинку — це далеко не проста задача і не кожен мав достатньо сил, віри і бажання шукати, чекати, завойовувати свою половинку. Багато хто ішов на компроміси. Бачив, що свою половинку важко і довго шукати, а поруч пробігали половинки, що дуже схожі на його. І він зупинявся і обирав. Після цього пробували створити Гармонію. У одних це виходило, у інших не виходило і вони ішли шукати далі. Нажаль, при кожній спробі створити Гармонію, крокостворіннячка втрачали частинку себе і якщо часто пробували, то ставали грубими. А грубість, як ми знаємо і Гармонія – не сумісні. А є й такі, які так і не знайшли собі пару для створення Гармонії. Тоді вони зникали. Якщо це було Сонечко, тоді його світіння ставало все менше і менше, поки не зникало зовсім. Якщо, це було КрокоСтворіння, то воно просто зменшувалось, зменшувалось, поки також не пропадало.

Жив в цій країні, як вже згадувалось, КрокоЛєв — головний герой цієї історії. Всякого йому дісталось в його житті. Коли він став дорослим, то теж почав шукати своє Сонечко! Нажаль, особливими хитрощами він не вирізнявся, тому йому важко було знайти свою половинку, Сонечко. Проте, у нього була Віра і Сила Волі. Він знав, що рано чи пізно, він знайде своє Сонечко і утворить із ним Велику Гармонію. Час від часу, біля нього проходили різні Сонечка, але він в жодному не побачив свою половинку. Одні із них йому подобались, інші — ні. Деякі, навіть, готові були створити із ним Гармонію, але він знав, що це не його половинки і що Великої Гармонії із ними він не зможе створити. Він чекав.

В іншій частині цієї країни з’явилась Зірочка. Вона була чудова, цікава, любляча. Вона доволі рано почула про Велику Гармонію. Це її надзвичайно зацікавило. А цікавість, як ми з вами знаємо, це шлях в майбутнє. Так і вона подумала. І ось, дуже їй захотілось спробувати створити гармонію. І вона спробувала. Але виявилось, що створити Гармонію можна лише будучи Сонечком, Зірка не може цього зробити. Проте їй це сподобалось і вона подумала, що Сонечком вона іще встигне стати (всі ж стають, рано чи пізно), а поки вона Зірочка, можна пробувати створити Гармонію із КрокоСтворіннячками — Гармонії від цього не буде, але це дуже цікаво! І цікавість її тягнула. І вона думала, що з кожним разом вона все краще і краще вміє створювати гармонію. І дійсно, в неї пропала сором’язливість, їй все легше і легше стало знаходити крокостворінь, що готові були з нею створити Гармонію. А відповідальність? А головна ціль? Відповідь проста – що візьмеш із зірочки? Це ж просто зірка. Спроба – це іще нічого не означає. Так вона шукала, шукала собі якогось крокостворіння, але сама до кінця не знала, що саме їй потрібно.

Аж ось, раптом сталось дещо. Вона побачила КрокоЛєва! І КрокоЛєв побачив її. КрокоЛєву вона одразу сподобалась, але він хотів її узнати краще, хотів впевнитись, що це саме його Сонечко. Сонечко не одразу зацікавилась КрокоЛєвом, у неї були іще свої плани. Але, пройшло трохи часу і вони почали звертати увагу один на одного. КрокоЛєв одразу побачив, що у цього сонечка дві сторони. Одна незахищена, ніжна лагідна сторона зірочки. А інша — огрубівша сторона сонця, якою вона часто користувалась, для пошуку крокостворінь. Огрубівша сторона сонця була гарною і привабливою, але КрокоЛєва вона зовсім не цікавила. Він закохався у зірочку, якою була в середині це Сонечко. І йому було дуже шкода свого Сонечка, коли воно дивилось на світ саме через цю огрубівши сторону. Він сподівався, що колись, завдяки свому коханню він зможе пом’якшити цю грубу сторону і пропускати світло зірки через цю сторону також.

І сталось диво! КрокоЛєв і Сонечко утворили Гармонію! І не було кращої пари на світі! Всі захоплювались ними, багато заздрили (але по доброму). КрокоЛєв був дуже щасливим. Дещо його непокоїло в Сонечку, але він знав, щоб там не вийшло, це саме його Сонечко! Найкраще, найсвітліше, найприємніше. Сонечко також була щаслива (усякому разі, зіркова її сторона).

Оскільки Гармонія була Великою, то у них з’явилась Зіронька! Це було саме прекрасне створіння на всю КрокоЛандію. Воно народилось у Великій Гармонії і росло щасливим. І вона тільки доповнила і збільшила створену Гармонію. Гармонія, створена КрокоЛєвом і Сонечком була вища і краща за всі, що поруч створювались.

Йшов час. Між КрокоЛєвом і Сонечком були усілякі моменти. І добрі і радісні і щасливі і смішні, але були й сумні. Не зважаючи на це, їхня Гармонія завжди залишалась взірцем для оточуючих. Проте, оточуючі, оточуючими, але свої проблеми – це свої проблеми. Виявилось, що в середині Гармонія не ідеальна. Виявилось, що Сонечко не повністю перетворилась на сонечко. В середині, вона так і залишилась зіркою. Хоча вважала себе вже сонечком. Тому, хоч, не хоч, а прийшлось дивитись на світ через свою грубу сторону сонця. Виявилось, що світити через грубу сторону сонця Сонечко не може. Тому вона часто ображала КрокоЛєва. У відповідь, він закривався у свою колючу шубку і виставляв голки в сторону. Він так захищався. Він не хотів засмучувати своє Сонечко і не хотів руйнувати Велику Гармонію! Він не хотів робити боляче і неприємне своєму Сонечку. А Сонечку ставало мало і мало. Виявилось, що зробити приємне Сонечку з кожним разом все важче і важче. Намагання КрокоЛєва якось порадувати Сонечко часто ігнорувались а, часом, навіть, повертались проти нього. Сонечко все брало і брало, але нічого не давало. Давало лише тоді, коли хотіло черговий раз взяти побільше. Хоча йому і не вдавалось таким чином багато взяти, але воно думало, що це єдиний правильний шлях, щоб щось отримати.

Нажаль, КрокоЛєв не зміг далі нічого давати. Єдине, що його іще турбувало – це їхня Зірочка. Заради неї він готовий був терпіти таке положення і боротись за зіркову частину свого Сонечка – чисту і люблячу. КрокоЛєв бачив як бідують навколо зірочки, у яких нема Гармонії, в якій вони з’явились. І йому дуже не хотілось, щоб подібне сталось із його Зірочкою! Дуже!

Проте, Доля і тут внесла свої корективи. Сонечко побачило, що із КрокоЛєва вже нічого не може витягнути і вирішила діяти. Груба сторона сонця іще пам’ятала, як цікаво і весело пробувати створити гармонії із іншими. А тут іще подружки, які не змогли створити свою Гармонію, розказували, що їм і без Гармонії дуже добре, і як класно бути вільною, і скільки веселощів можна отримувати від пригод поза Гармонією. Оскільки Сонечку самому думалось важко, а слухати КрокоЛєва нема змісту (що із нього візьмеш), то воно слухало своїх добрих подружок. Вони побували в різних місцях, пробували практично усе, вони знають, як потрібно жити щасливо! В результаті, Сонце вирішило пошукати собі створіннячко поза Гармонією. І знайшло доволі швидко (ось тобі КрокоЛєв!, думав, не зможу?) КукоЛяка (він із КукоЛенда). Куколяк одразу побачив, що є гарний шанс погратись у Гармонію. Свою він не завів (або розбив, або іще щось), а ігри дуже цікаві. На щастя, Сонечко не втратило свої здібності, по привабленню інших створінь. І все у них пішло гарно. КукоЛяк осипав компліментами, а Сонечко жалілось на своє життя. І все у них заладилось!

А КрокоЛєв? А що КрокоЛєв, він вже не потрібний. Сонечко викинуло його із їхньої шкаралупки, що утворилась в результаті створення Гармонії. Побажало щастя (воно ж добре) в пошуках нового сонечка. А Зірочка? А що Зірочка? Його ніхто не питає! Вона маленька, дурненька їй можна нічого не казати, а потім якось воно буде. Головне, що тепер Сонечко не буде такою нещасною і її чекають нові розваги! КрокоЛєв хотів би забрати Зірочку, бо більше за нього її ніхто не любить. Більше ніж йому, вона нікому не потрібна! Але, це буде компрометувати Сонечко. Тепер зірочку можна використовувати як прикрасу! Тепер можна всім казати, що Сонечко самотнє і іще й із Зірочкою, а це, як відомо приваблює. Можна показувати всім свою Зірочку і казати, дивіться, яка я! Я думаю про неї! Я їй навіть нову Підтримку в шкаралупці завела! Що, що, КрокоЛєв? Ні-ні, він їй не потрібний. Головне, тепер я Вільна! Не потрібно мені ніякі Гармонії. Зараз модно жити вільно.

Прибігали подружки! Всі раділи за Сонечко! Оце вона мужня! Оце вона молодець! Не побоялась розбити свою Гармонію (ми давно вже їй таке казали) і вийти із напасті, адже вона іще така молода! А він негідник! Щось собі видумав і морочив голову стільки часу! Ледве здихались! Вже і так виганяли і так, нарешті вигнали. Ми всі за Свободу! А Гармонія – це занепад для Свободи! Тепер Щастя настало!

А КрокоЛєв плакав (без сліз), сварився, сперечався, доказував, просто сумував. Але Сонечко вже було щасливе – скоро це все скінчиться (іще трошки потерпіти залишилось) і скоро приїде Він, КукоЛяк! А він такий класний.

КрокоЛєв пішов. І більше його ніхто не бачив. Йому не потрібні були інші сонечка! Йому не потрібні були інші Гармонії, навіть, Великі і навіть, більші за цю. Йому потрібно було лише одне сонечко – його Сонечко! (ну і багато Зірочок). Якби у нього була можливість змінити вибір половинки, який він зробив колись, то він би… нічого не міняв! Інакше в нього б не було тієї самої Великої Гармонії, його сонечко лише одне — це його Сонечеко! Інакше не було б його Зірочки!

Він написав цю історію для Сонечка на прощання. Шкода, що вже нічого змінити не можна, адже «деякі гриби можна їсти лише один раз».

Найбільша і найкраща в КрокоЛенді Гармонія пропала. КрокоПуз, КрокоЛін і багато інших крокостворінь ніяк не могли зрозуміти і повірити, як могла пропасти така чудова Гармонія! Найкраща гармонія! А Зірочка – не перша і не остання, якось проживе. Таких доволі багато в цій КрокоЛяндії.

Сонечко прочитало цю історію. Воно посміхнулося, хоча трошки і шкода було КрокоЛєва (воно ж добре), але подумало, як розкаже про це своїм подругам, а особливо своєму новому КрокоЛяку, то разом над цим посміються, ото буде весело! Потрібно буде йому зачитати! Хо-хо-хо! Її чекали нові цікаві враження попереду!

Всі збіги із реальним життям і реальними людьми — випадковість. Бережіть свою Гармонію!

КрокоЛєв.